Про книгу: Це посібник, чи то пак міні-енциклопедія з психології. Тут зібрано лаконічні статті-біографії знаних дослідників галузі, інформацію про їхні головні здобутки та експерименти. Пояснено деякі ключові наукові терміни та психологічні розлади. Науковці, яких дослідив автор, працювали у кінці XIX — на початку XX століття. Тож це скоріше посібник з основ психології.
Також у виданні безліч тестів, які відповідають тому чи іншому методу дослідження людської свідомості та підсвідомості. Книга безумовно буде корисною непрофесіоналам та тим, хто тільки почав цікавитись предметом. А також, якщо ви вже почали вивчати психологію, то видання знадобиться, щоб згадати ту чи іншу теорію.
Попри непросту інформацію текст написано доступно, у науково-популярному стилі для непідготовлених читачів, тобто не науковців.
Структура видання: У книзі 56 підрозділів-статей. Окремі з них стосуються постатей дослідників, інші — основних теорій, а деякі — ключових розладів особистості. Кожна зі статей структурована підзаголовками, деякі доповнені таблицями та малюнками. Основні терміни також виділені, а в кінці видання на допомогу прийде алфавітний покажчик.
Цитата: Психологію заснували давногрецькі філософи, проте як наука вона почала розвиватися лише після 1879 року, коли німецький психолог Вільгельм Вундт створив першу лабораторію з її вивчення. Відтоді психологічні дослідження швидко набирали обертів і психологія стала справді багатогранною дисципліною.
Про автора: Пол Клейман — американський блогер, письменник, автор сценаріїв і популярних книг з філософії та психології. Цікавиться масовою комунікацією, скетч-шоу, популяризацією науки. У 2009 році закінчив Вісконсинський університет в Медисоні за спеціальністю «Мистецтво комунікації: радіо, телебачення та кіноіндустрія», а також Школу кіно і телебачення (FAMU) при Празькій академії музичних мистецтв. А особисті зацікавлення зумовлюють успішне поєднання популяризації науки та роботу в медіа-спільноті.
Про книгу: 10 реальних історій пацієнтів устами психотерапевта. Випадки досить типові й показові: про те, як вилікуватись від нещасливого кохання (так, це дійсно можливо), про проблеми із зайвою вагою та сексуальні домагання, і багато інших важливих тем. Зрозуміти суть кожної з оповідок можна зазирнувши в зміст: «Ліки від кохання», «Якби зґвалтування не забороняли», «Померла не та дитина», «Товстунка», «Дві посмішки», «Три непрочитані листи», «Лікувальна моногамія», «У пошуках сновидіння» і т. д.
Перевагою видання є те, що це не відсторонені описи проблем пацієнтів, а реальні історії їх подолання у діалозі з психотерапевтом. Варто прочитати хоча б для того, щоб зрозуміти, як проходить психотерапія і з чим її їсти. Що досить нетипово для книг з психології, у багатьох читацьких відгуках відзначають легкість письма. Тобто ці щемкі життєві історії ще й на одному подиху читаються.
Структура видання: Основна частина — це десять прозових оповідань. Також у передмові автор пояснює, що ж саме хотів сказати книгою «Ліки від кохання» та у післямові ділиться власним досвідом перечитування книжки у 80-річному віці.
Цитата: Пошук сенсу життя дуже схожий на пошук задоволення від життя, і він не має здійснюватись прямим способом. Сенс життя випливає з діяльності, яка має значення: чим більш помірковано ми проживаємо життя, тим менша вірогідність, що ми зрозуміємо сенс життя.
Про автора: Ірвін Ялом (1931) — американський психіатр і психотерапевт, доктор медицини, професор психіатрії Стенфордського університету. У професійній діяльності зосередився на екзистенціальній психології — одному з напрямків сучасної гуманістичної психології. Ялом автор 10 художніх книг про професійну діяльність психотерапевтів та 5 наукових видань про цю ж сферу. Ялом вважав, перш за все, що для кожного пацієнта потрібно винаходити нову психотерапію, бо у кожного є унікальна історія. Основою цього «нового» методу є терапія, побудована на міжособистісних взаєминах «тут і зараз» пацієнта і лікаря, на взаємній відвертості.
Про книгу: Цитата Шекспіра «Все життя — театр, а люди в ньому актори» як ніколи набуває сенсу, якщо послуговуватись у побуті теорією Еріка Берна. Її суть у тому, що людини має лише три ролі: Дорослого, Батька й Дитини та 120 типових сценаріїв поведінки. Сценарії ці не завжди приємні, тому автор книги пропонує антиігри, які допоможуть уникнути типового фінішу ситуації. Про видання українською варто зазначити, що текст насичений науковими термінами, а стиль подачі інформації геть не легкий. Тому сприймати текст не просто, часом доводиться пробиратись через хащі термінології, але варто. Адже пізнання таких фундаментальних праць допоможе збагатити свою особистість, щоб не сказати грубіше: трішки розжене таргани в голові.
Структура видання: «Ігри у які грають люди» має чітку структуру з поділом на частини та підрозділи. Найперше, у вступі пан Ерік пояснює концепцію транзакційного аналізу та деякі його теоретичні аспекти. Далі, у першій частині, йдеться про види аналізу (структурний і транзакційний) та дії (процедури й ритуали, розваги, ігри), які можна проаналізувати. У другій частині подано «Тлумачний словник ігор», тобто подано їх класифікацію: життєві, подружні, командні, сексуальні та ін. А у заключній, третій частині, автор розповідає про те, що перебуває за межами ігор. На завершення, у кінці видання подано додаток з класифікацією поведінки.
Цитата: Психологічне зцілення Алкоголіка полягає у відмові грати, а не в зміні однієї ролі на іншу. У деяких випадках було можливо, хоч і важко, знайти для Алкоголіка щось цікавіше, ніж продовження гри.
Про автора: Ерік Берн (1910-1970) — американський психолог та психіатр. Автор 11 наукових книг про психологію. Відомий як розробник транзакційного аналізу. Розвиваючи ідеї психоаналізу, загальної теорії і метод лікування нервових і психічних захворювань, Берн зосередив увагу на «транзакціях» (від англ. transaction — угода), що лежать в основі міжособистісних відносин.
Як визначити "шанувальника".
